::Винницкий:: ::форум ::

[Night DeViL]

Ту Ликона : главное перед этим манега употребить чего нибудь ...а после уже будет как-то всё равно какая там музыка и кто выступает

[Ёric(vin)]

ту девил: ну и зачем тогда ити на терор, платить дениги, если те всеравно какая музыка?

когда точно терор? и кто на нем будет?
_________________
NOTHING ELSE MATTER

[Dark evas|on]

по ходу он будет уже где то осенью, а кто будет ? .. да это будет известно не раньше чем за пару недель до террора. Да и какой понт туда идти ? мясо ? ... хотя конечно по моему последний или предпоследний террор удался, там где типы с Илличевска и Киева были... вот то был руль ... а так ... я думаю ничего интересного и нового мы не увидим... а хотя мож я ошибаюсь...
_________________
люблю
[img]

[Night DeViL]

так....короче ..забиваю на эту тему пока не будет терора..(оффтоп не в счёт)

[p4elka]

там техно/транс не крутят)))
гггггггг
паэтаму никаданебыл
_________________
© Щастье

[Night DeViL]

оффтопить что ли?..или не стоит?...всёравно топ сохнуть будет до террора

[[ T.RexA ]]

Мда... я вижу тут бессполезно писать когда следующий террор... всё ровно все будут переспрашивать.... Зачем? Ведь можно просто пролистать тему...
_________________
С уважением Оптимизатор

[Komatoz]

ту Дэвил: Перед самим входом дофига не принимай.... по крайней мере ты хоть на ногах стой.... без чужой помощи........ ато меня разок не пропустили..... а вот когда тебе печатку поставят то уже пей сколько влезет.....
_________________
[img]

[Night DeViL]

хм...ну ладно...буду пить в меру...потому нажрусь....о!..кстати...собутыльником буш?

[Гламурь]

Террорайзер - один из самых старых и уважаемых рок-фестов на территории Украины, благодаря труду многоуважаемых организаторов. Для тех, кто еще не понял - 24 августа в 18.00, билеты 20-25 грн., в день концерта - 30 грн. Цена обусловлена приездом польской команды Darzamat, хэд-лайнера концерта.
2 Рекса: спасибо за рекомендации местным прафессиональным-нифармалам посетить форум Фро. Я плакала - атака прафиссиональной пионэрии! Тонны йада уже завезены! Билетов в Бабруйск нет - раскуплены на год вперед!

[Imho]

Так, по поводу Террорайзера:
24 августа, Крист Эгони(Польша) не приедут, но Дарзамат будут, разговаривал с организаторами, думают подсуетить на замену второй банды что то не менее интересное. Я тут видел от кого то месагу типа Дарзамат не густо, ну что ж спешу огорчить - Дарзамат считается одной из лучших Блэк-Метал банд Польши, предстоящий терор должен быть повеселей предыдущего, всётаки приезжает круппа еврокласса (не преувеличиваю).
А вообще то тут обсуждать что это такое нет смысла, лучше пойти да посмотреть. Я, например, тусуюсь на ФроНе, и завалил в данный топик лиш потому что узнал о существовании оного, да и решил написать немого для людей, сам вроде как располагаю инфой по этому поводу т.к. играю в одной винницкой банде, на терорах выступали и не раз, да и предстоит ещё.
Кароче идите все на террорайзер и сами прочувствуйте, но лучше неубухиватся, ота потом вспоминать нечего будет.

[Night DeViL]

как это не будет о чём вспомнить...а как же распивание водки иль пива ? ...а как же утренняя головная боль ...и попытки вспомнить как тебя зовут .....Это же Экстрим

[Dark evas|on]

[Dark evas|on]

[Imho]

Не Секрет, Undina. В последнее время мало выступали так как готовили песни по новой, измены в составе и всё такое, сейчас готовимся к террорайзеру на 24, готовим небольшой сюрприз для фанатов Дейсайда.
Вот статейка кому интересно знать что то о Винницкой метал сцене.
Газета Місто.

Вінниця — ''металева'' столиця України
Поставлю на перший погляд дуже просте запитання: чому Вінниця є Вінницею? Не буду вас колошкати і сам зразу ж відповім: тому що у ній живуть ВІННИЧАНИ. Саме люди робили та роблять це місто тим, чим воно було, є чи навіть має стати. Всі разом і кожний окремо.
Місто ніби будинок. І кожний цвях у ньому важливий. І кожний відіграє свою роль. Хтось захищає дім від спеки та дощу, хтось замком висить на дверях, хтось полює на мишей, хтось освітлює кімнати... І всі вони разом.
Ніде правди діти. Всі міста та будинки в чомусь схожі, але якщо добре придивитись, то вони настільки ж і різні. Саме про тих, хто робить наше місто особливим, з сьогоднішнього числа хочу вам розповідати.
Є людина — є справа. Історію вінницького рок-клубу “Ноктюрнуc” потрібно починати з Ігоря Симоненка. Ще студентом-філологом Вінницького педінституту на початку 90-х років минулого століття він взяв до рук бас-гітару та зібрав групу під назвою “Fatal Epitaph”. Зазвичай епітафією все закінчується, а тут все почалося.
Не кращі часи для мистецтва, зокрема самодіяльного, вибрав Ігор та його товариші. Все потрібно було робити самотужки. Але де міра між побутовим ентузіазмом і повнотою сприйняття світу? Результатом зусиль “Fatal Epitaph” та її лідера стала певна кількість концертів і виступів на різних фестивалях по всій Україні. Етапним стала для команди поїздка до сусідів, у Росію, на московський фестиваль з викличною назвою “Трэш Твою Мать!”. Концерти — це не лише галони поту, сценічна ейфорія, розірвані струни, але й постійне спілкування як з глядачами, так і з колегами. Тому потрохи вінницькі музики обростали друзями та ідеями, які й вилились в організацію на рідній землі цілої серії фестивалів під назвою “Terroraiser” і концертів. Серед останніх і один зі знакових проектів: запрошення у Вінницю на гостину та до роботи культового гурту “Коррозия Металла”.
Але музика музикою, а філологія філологією. Якщо воно є, то воно обов’язково десь та вилізе. Результатом такого життєвого симбіозу став спеціалізований музичний журнал “Terroraiser”. Спочатку у 1995 році як забаганка та забавка, а сьогодні вже авторитетний та чи не єдиний у країні музичний таблоїд, якому вдалося піднятися над примітивними фензинами як суто за змістом, так і за оформленням. Чесно кажучи, не так уже й багато вінницьких періодичних видань мають таку якість і географію розповсюдження.
Світ змінюється. Змінюються люди. Щось втрачається, а щось просто перероджується. Закінчилась біографія гурту “Fatal Epitaph”. Останні ноти, останні зламані барабанні палички та спалений від перенапруження динамік. Всьому є початок і всьому є кінець. Іноді і кінець може бути початком чи подовженням, але уже на іншому щаблі свого розвитку. Недовго руки у Ігоря Симоненка були опущеними долу. Весь минулий досвід допоміг йому зібрати навколо себе як людей творчих, так і спроможну до ефективних дій адміністративну групу. Тому було вирішено поставити роботу вінницького “металевого” цеху на більш надійні рейки, що привели до створення міської молодіжної організації та рок-клубу “Ноктюрнус”, який вважає і позиціонує себе спадкоємцем традицій рок-клубівського руху у нашому місті.
У 2001 році за допомогою завжди готової до нових авантюрних проектів команди міського Палацу мистецтв “Зоря” традиція фестивалів важкої музики “Terroraiser” набула другого дихання. З травня того року по сьогодні було проведено 20 рок-фестивалів, в яких брали участь більше 100(!) колективів з України, а також дорогі у всіх відношеннях гості з Росії, Білорусі, Молдови, Польщі, Австрії.
На концерти постійно приходить декілька сотень як зовсім юних рок-неофітів, так і людей досить поважного віку. Це — покоління, поєднані любов’ю до музики. В чомусь ці люди схожі, а в чомусь кричуще різняться. Останнім часом електорат таких дійств все більше стає фемінізованим. Юні леді з благополучних родин одягають на себе стильні чорні шати, прикрашаються біжутерією індустріального походження і йдуть туди, де глухнуть навіть реактивні літаки. Чи є це свідомим естетичним вибором, чи діють якісь інші мотиви такої поведінки та вподобань? Справжній рок завжди був в опозиції до суспільства споживання. Тому не дивно, що під свої прапори збирає тих, хто відмовляється брати у спадок крутійство, насильство у всіх проявах та хижацький стиль життя. Добре це, чи погано — питання непросте і не тільки філософське. Музика може бути не лише натхненням, але і засобом. Іноді нею відгороджуються від світу більш ефективно, ніж знаменитою Китайською стіною.
Для Ігоря Симоненка музика його внутрішнього світу — великий комунікатор. Йому вдалося поєднати світогляд багатьох людей. Сьогодні у вінницькому рок-клубі декілька десятків груп різних стилів і напрямків сучасної рок-музики. Але пріоритетним напрямком та цілою школою зостається важкий рок.
Якраз за рахунок спільних зусиль молодих людей, що “кують метал” в нашому місті, саме Вінниця сьогодні вважається українською столицею цього жанру. Може, комусь це досягнення здаватиметься сумнівним, але воно не може не викликати поваги з точки зору унікальності явища та самовідданості людей, які присвятили себе цьому виду мистецтва.
Познайомтесь з ними. Вони того варті.
Група “РЕАКТОР”. Легенда вінницької рок-музики. Створена ще у 1988 році. Склад неодноразово мінявся, але основний “радіоактивний” елемент і стержень колективу — гітарист В’ячеслав Зорін. Сьогодні він працює в парі з клавішником, басистом і співаком Олексієм Ларциним (ех— “Могильна рать”). Група — переможець фестивалю “Червона рута” та багатьох інших менш велелюдних зібрань. Записала декілька альбомів, які вийшли на касетах і компакт-дисках, в тім числі і на московському лейблі “CD-Maximum”. Ця ж фірма готова через кілька місяців запропонувати шанувальникам їх таланту нову роботу колективу.
Група “КРАЙ”. Ще один ветеран вінницького року. Головні краяни — брати Олександр і Володимир Шарко. Дуже цікаві молоді люди, які відомі ще і як одні з перших фундаторів скаутського руху в нашому місті. Третій, але не менш важливий, — барабанщик Алекс. Записано декілька альбомів у стилі “радянського хеві метал” (а-ля “Арія”, “Майстер”, “Чорний обеліск”). “КРАЙ” багато гастролює, головним чином у центральній частині України.
“ХЕРТВОРК”. Хлопці дуже потужно стартували у 90-х, записали альбом і багато виступали, але зараз займаються виключно студійною роботою. Склад постійно змінюється, але головні люди — гітарист і вокаліст Олександр Курмояров і драмер Олег Чесноков — завжди напоготові.
“УНДИНА”. Гурт створений у 2000 році, задовго до виходу на екран відомого телесеріалу. За цей час він набув серйозної репутації в стилі металевої готики. Члени групи часто вдаються на сцені до костюмованої мімікрії, спираючись на свої зв’язки з місцевим театром. Зараз ведуться жваві переговори про вихід альбому на московській фірмі “Metal Agen”. Наразі до складу входять: Руслан Дворницький — бас-гітара, програмінг, Олександр Зименко — вокал, Олександр Гандзюк — гітара.
“ЭРАЙЗ”. Об’єдналися в другій половині 90-х років, будучи студентами політеху, і почали активну гастрольну діяльність, неодноразово відвідавши з концертами славний Київ. На жаль, за періодом активності настав невеличкий спад і лише зараз вони повертаються до кондицій. В цьому році на рахунку “ЭРАЙЗу” — виступи на черговому фестивалі Terroraiser, в Одесі і Хмельницькому. Грають: Олександр Ольшевський — гітара, Костянтин Сніцар — гітара, Олександр Урбанський — бас, Денис — барабани. Співає Микита Затєрін.
“ТРЕМОР”. У минулому група “ТЕАТР ТІНЕЙ”. Якщо “ТЕАТР ТІНЕЙ” маявся певною еклектичністю, то “ТРЕМОР” з самого початку ковбасить дет-блек метал. Хати не тримаються, постійно гастролюють: Київ, Черкаси, Хмельницький, Одеса — далеко не повний перелік міст, яких трясли своєю музикою і драйвом Островський Микола — барабани, Власенко Анатoлій — гітара, Левицький Віталій — гітара і вокал, Ткаченко Анастасія — клавішні, Приймак Сергій — бас і вокал.
“АУТИЗМ”. Створена менше року тому, хоча її фундаторів дилетантами не назвеш — гітарист Ярослав Роджерс отримав запал у групах “Камо грядеши”, “Асфодел” і багатьох інших, як і вокаліст Сашко Беглий. Крім них, страждають музичним аутизмом басист Ігор и звукооператор Саша Москаленко. Їх творчий доробок важко класифікувати — це гримуча суміш металу, панка і так званого “руського року”, також ще купа різних інших інгредієнтів. Зараз вони кінчають свій новий альбом.
“АСФОДЕЛ”. Це, скоріше, своєрідна збірна вінницького рок-клубу (в складі працювали учасники гуртів “Камо грядеши”, “Фатал епітаф”, “Ундина”, “Край”, “Фрідом”), яка активно роз’їжджає (Київ, Черкаси, Одеса, Бердичів і ...). Сьогодні це — вокаліст і басист Андрій Рой, клавішник Антон Горпинич, гітарист Олександр Гандзюк і барабанщик Руслан Дворницький.
З суто “металістів” доброго слова заслуговують гурти “ФРІДОМ”, “БЛЕКСТОУН” і “САН ЕКЛІПС”, які уже сьогодні претендують не тільки на великі букви на афішах, а й повагу своїх фенів.
Не “металом” єдиним живе вінницький рок. Цікаво працює в якісному поп-роковому форматі гурт “МІЛЕНІУМ” (Сороченко Валерій — барабани, Іванчук Олександр — бас-гітара, Носенко Олексій — соло-гітара, Олександр — клавішні, програмінг, Орищук Тетяна — бек-вокал, Іжік Олексій — ритм-гітара, вокал). Також має своїх шанувальників і недавно створений гурт “SVETALO BEZULIC” (Панасюк Антон — саксофон, клавішні, Пікін Ілля — флейта, Галицький Паша — барабани, Асафатов Сергій — бас, Богдан Совик — вокал, клавіші, гітара). Недавно вони записали альбом “Escape from triangolo” — оригінальний коктейль психоделії і джаз-року в кращих традиціях “King Crimson”.
Крім вище згаданих, досить перспективними є намагання гуртів “ДОЖДЛИВЫЙ ДЕНЬ” (ритм-н-блюз), “ДІАГНОЗ” (альтернативний рок), “РЕДИФ” (пост-панк), “БЕЛОУ ЗИРО” (альтернативний рок)... Взагалі, рок у Винниці живе і, віриться, перемагає!
Живе і перемагає, перш за все, провінційну апатію і байдужість. Здоровенний кусень роботи робить Ігор Симоненко з міським Палацом мистецтв майже без будь-якої сторонньої допомоги. Хіба що невеличкий магазин “Мобі Дік”, розташований у закутку однієї з веж “Бастилії”, знаходить не тільки гарні слова підтримки вінницьким ентузіастам року, а й допомагає ділом. Від цього трішки сумно. Але і не смертельно.

Олександр Шемет

СТАТТЯ ВIД 29.07.2005, №30 (2005) "Місто"